У кожного з нас бували хвилини, коли все навколо здавалося сірим, а будь-яка справа безрадісною. Це приходила нудьга. Але варто було лише одній іскорці зацікавлення спалахнути, як усе змінювалося: очі світилися, серце билося частіше, а розум тягнувся до дії. Що ж насправді відбувалося? Чому ми іноді переходимо від стану байдужості до внутрішнього підйому? Відповідь одна – це, як завжди, емоції в дії і саме вони будують міст між нудьгою та інтересом.