Холодна пора року приховує в собі безліч відтінків, які часто залишаються непомітними за щоденною метушнею. Відкрити цей прихований світ і навчитися розуміти мову зимової природи спробували учні першого класу Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов, спільно із фахівцями відділу естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки, під час «мистецьких посиденьок».
У новорічні дні, коли світ живе в очікуванні дива і змін, фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки створили для школярів простір, у якому зима заговорила мовою гри, уяви й спільної дії. Зустріч з учнями 3-4 класів Херсонського ліцею № 57 та школярами 1-4 класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №54 з поглибленим вивченням іспанської та інших іноземних мов стала історією про пошук символу, без якого важко уявити завершення року.
Сюжетна лінія заходу розгорнулася навколо зникнення головного талісмана – золотої підкови щастя, без якої прихід 2026 року опинився під загрозою. Ця ігрова метафора стала основою для низки випробувань, в яких учасники мали проявити не лише знання новорічних традицій, а й кмітливість та командну витримку.
У зимову пору, коли природа ніби завмирає у тиші, але водночас творить свої найтонші й найзагадковіші шедеври, відділ естетичного виховання Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки спільно з ГО «Корабельна районна організація Товариства Червоного Хреста України» провели магічний майстер-клас для дітей під назвою «Тихе диво зимових візерунків».
Програма заходу була побудована за принципом поєднання інформаційно-пізнавального блоку, інтерактивної діяльності та художньо-творчої практики.
Напередодні Нового року Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки стала живим простором зустрічі, спілкування та творчого дозвілля для молоді й юних читачів. Фахівці відділів обслуговування юнацтва та молоді й естетичного виховання об’єднали різні формати роботи, створивши атмосферу зимових історій, гри та натхнення.
Особливе місце у програмі посів молодіжний формат Winter StoryLab, організований для учасників дозвіллєво-молодіжного клубу «MoNoLit». Захід поєднав літературу, кіномистецтво, елементи неформальної освіти та інтерактиви, що сприяли розвитку читацької культури, критичного мислення й уміння вести діалог.
У передчутті свята та гарному настрої юні відвідувачі Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки здійснили пізнавальну подорож у світ українських новорічно-різдвяних традицій.
Під час етноколажу «Ялинкова прикраса як символ українського Різдва» бібліотекарі відділу естетичного виховання розповіли дітям про історію появи в Україні ялинки та ялинкових прикрас. Учасники заходу дізналися, що спочатку ялинку ставили й прикрашали саме на Різдво, а традиція прикрашати різдвяне дерево з’явилася в Україні у ХІХ столітті й була пов’язана з європейським культурним контекстом, водночас зберігаючи власну національну самобутність.
Зима – це не лише холод і короткі дні. Це час, коли особливо хочеться історій – теплих, світлих, з іскрою надії й легким різдвяним дивом. Саме такою є книжкова виставка «Серпантин зимових історій» у Херсонській обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки, що об’єднала сучасні й класичні твори, різні за настроєм і віком читача, яким адресовані, але споріднені внутрішнім теплом.
Центральне місце на виставці займають сучасні різдвяні історії, у яких свято постає не як зовнішній блиск, а як тихе переживання.
Знайомство з народною культурою сьогодні виходить за межі традиційних бібліотечних заходів, перетворюючись на живий діалог про цінності та коріння. Саме в такому форматі фахівці Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки провели зустрічі для учнів початкових класів ЗЗСО №55 і №4 Херсонської міської ради. Центром уваги стало знайомство зі звичаями Різдва через взаємодію та спільні відкриття.
Програма була побудована так, щоб учасники самостійно розкривали символіку святкових страв, оберегів та обрядових атрибутів. Замість прослуховування готових пояснень, діти розгадували слова та шукали логічні зв’язки, що дозволяло глибше зрозуміти значення кожного елемента свята. Такий підхід допоміг перетворити етнографічні поняття на зрозумілі образи, близькі сучасним школярам.
Окрилені Дніпровою Чайкою. До 160-річчя від дня народження
