До Дня Державного Прапора України Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки подарувала маленьким мешканцям міста справжнє свято єдності та гордості – яскраву патріотичну вечірку.
Святковий простір майорів у барвах синього й жовтого – символів нашої держави, а сама подія відбувалася у безпечному та затишному місці, створеному ГО «Успішна жінка» за підтримки UNICEF. Тут діти разом із батьками могли не лише відпочити, а й поринути у світ знань, творчості та спільної радості.
Що для українця означають два прості кольори – жовтий і блакитний? Це не лише барви неба й стиглої ниви. Це символ волі, віри та нескореності. Це знак єдності нації, яка крізь століття прагнула до незалежності. Це знак пам’яті про тих, хто творив історію України, і заклик до тих, хто сьогодні виборює майбутнє, живе та намагається протистояти ворогу, незалежно від статі й віку.
Особливою атмосферою єдності та надії був сповнений урочистий захід «Під синьо-жовтим небом – наша незалежна та єдина Україна!» у Херсонській обласній бібліотеці для дітей імені Дніпрової Чайки, присвячений Дню Державного Прапора та Дню Незалежності України. Підготували його працівники відділу обслуговування юнацтва та молоді за підтримки колег із відділу естетичного виховання.
23 та 24 серпня вся наша країна відзначала важливі для України свята, адже вони є результатом довгого історичного шляху нашого народу до здобуття омріяної самостійності держави України.
На кожні свята майорять над містами і селами синьо-жовті прапори нашої державної суверенності та незалежності. І кожна дитина, що несе у руках такий маленький прапорець, повинна усвідомлювати значення цього символу.
Сьогодні вся Україна відзначає важливе національне свято – День Державного Прапора України.
З цієї нагоди Херсонська обласна бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки запросила юних херсонців на патріотичний майстер-клас під назвою “Жовто-блакитне серце”. У святковій атмосфері юні відвідувачі зібралися, щоб вшанувати символи своєї Батьківщини, дізнатися більше про історію національного прапора та відчути гордість за свою країну.
У сучасних умовах, коли наша країна стикається з численними викликами, виборюючи своє самостійне місце під сонцем, патріотичний напрямок у бібліотечній роботі набуває особливого значення. Він стає не лише знаряддям формування національної свідомості, а й засобом об’єднання маленьких патріотів, зміцнення їх духу і готовності до захисту своєї держави.
23 серпня щорічно, починаючи з 2004-го, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також і національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у ХІХ столітті. Але загалом ця символіка з українцями зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові. На Наддніпрянщину ж, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905-1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі. Після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби.
1991 року, після розпаду СРСР, цей прапор фактично використовувався як державний стяг незалежної України, ще до того урочистого моменту, як 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим стягом статус Державного прапора України.
Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він літав у космос з Леонідом Каденюком. Майорить в Антарктиді на станції «Академік Вернадський». Сходить на п’єдестал разом з нашими олімпійськими чемпіонами.
Із жовто-блакитними знаменами херсонці виходили на протести проти рашистської окупації навесні 2022 року і з ними ж – зустрічали ЗСУ пам’ятного 11 листопада.
Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях.
Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
За матеріалами Українського інституту національної пам’яті
Окрилені Дніпровою Чайкою. До 160-річчя від дня народження
