Тихо на кінчиках сонячних променів, із дзвінким передзвоном струмків, з першим несміливим співом птахів весна принесла своє живе дихання в нашу країну. Вона ніби відкрила невидиму скриню, з якої розсипаються барви, запахи й давні спогади, вплетені в життя українського народу. І разом із пробудженням землі ожили інші, не менш важливі стихії – традиції. У цю пору кожен день наповнюється особливим змістом: у ньому звучать голоси предків, бринять обрядові пісні, оживають символи, що передавалися з покоління в покоління. Весна говорить до нас мовою, яку не потрібно перекладати – мовою звичаїв, обрядів і свят, що зберігають тепло людської пам’яті. 

Читати далі.