Сьогодні світ потребує не лише розуму й знань, а насамперед – сердечності. Ми часто говоримо про добро, милосердя, людяність, але іноді забуваємо про головне, – що доброта не живе окремо від співчуття. Вона не має сенсу, якщо ми не бачимо чужого болю, якщо проходимо повз біду, що трапилася поруч. Справжня доброта – це не красні слова, а вчинки, народжені у розумінні й толерантності до іншого.
А що ж таке толерантність? Які риси і вчинки притаманні толерантній людині? На ці та інші питання шукали відповіді читачі-учні 3-А класу Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №44 Херсонської міської ради та читачі-учні 3 класу Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу № 48 Херсонської міської ради, «будуючи» Палац толерантності.

Окрилені Дніпровою Чайкою. До 160-річчя від дня народження


