Уривок з майбутньої книги

Щоб подана Мною інформація не впала, як сніг, на Ваші голівоньки, Я постараюсь ввести Вас у природу Снів зрозуміло, наскільки це можливо.

Я певен, що людство звикло вважати сни посланнями обробляючого інформацію мозку в активній фазі після насиченого подіями дня. Стільки теорій існує на цю тему: сонники Міллера, Ванги, Фрейда, Нострадамуса та інших тлумачів, але чомусь ніхто й досі не додумався до найбанальнішого – їх класифікації! Це ж основа системи Їхньої роботи!

Тепер пояснюю конкретно, сни є: передбачувальні, сприятливі, страшні, безладні і для найменших – німі, як німе кіно.  Але ось Вам іще один, ще більш вражаючий факт! Драмати-ична пауза… Люди не здатні бачити сновидіння самостійно. Ось так!

Але Що ж тоді, чи Хто впливає на Вашу сонну свідомість? Таким чином ми швиденько і акуратно підійшли до головного, просто земле-з-під-ног-вибиваючого факту на сьогодні. Сни – це живі, мислячі істоти. До того ж, Їх далеко не тисячі, і Вони не комарі, щоб проживати тільки одну ніч, тільки у підсвідомості певної особи. Їх всього п’ятеро: Предвісний, Сприятливий, Страшний, Безладний та Німий Сни (логічно, ще б пак?).

Це уродженки Астралу (Середнього світу), багатофункціональні та щедрі дари людям, які звичайно ж не мають приналежностей до жіночої або чоловічої статей, називатися саме “уродженками” було їхнім рішенням. Кожна з Них займається своїм видом снів, даючи плідні результати своєї праці, як Ви могли помітити.

 Можливо, Вам стало цікаво, як саме п’ятеро сутностей встигають за одну ніч обслуговувати натовп величиною з планету? Моє зустрічне питання: а як це роблять Дід мороз, Зубна фея чи Святий Миколай? Так само, тому не задавайте дурних питань. Особливо враховуючи, що ці персонажі працюють самотужки, а Сни ділять населення на п’ять, дещо не рівних, але частин, отже Їм в будь-якому випадку легше виконувати свою роботу. Незважаючи на це, Верхівки Астралу, ясно бачачи як стрімко зростає кількість людей на Землі в останні роки, надали Їм можливість мати Помічників, зроблених з частинок енергій кожної з Них. Перед початком співпраці новоутворені Помічники обов’язково прослуховують лекції або читають рекомендації від своїх начальниць. Пропоную і Вам ознайомитися з однією із інструкцій, для кращого розуміння процесу.

“Пояснити? Хм, що ж… Важко буде описати це з тим захватом, який відчувався раніше (та ще й максимально зрозуміло для сприйняття новачків), проте, якщо треба, я спробую.” – Так починала роздуми над своєю першою роботою Предвісний Сон, або коротше Предвісниця.

«Для початку треба “познайомитися” з необхідною нам особою. “Знайомством” я називаю певний процес налаштування уваги і сил на сплячому. Тобто, ви маєте зосередитись на його/її спогадах, відчуттях, переживаннях, характері, особистісному/віковому розвитку, темпераменті, уподобаннях, вчинках, людині в цілому, та інших пунктах які будете вважати необхідними для наступних дій. Такий собі психоаналіз. Ви, можна сказати, майже стаєте ним/нею. Далі стає цікавіше.

 Після, ви берете найважливіше, залежачи від роду вашої діяльності: страхи (хвилювання, побоювання, погані передчуття) використовує Дурний Сон; мрії, фантазії, приємні враження (асоціації) бере на себе Сприятливий Сон; спогади про щось незначне – як, наприклад, дотик матері до ніжної шкіри дитини –, стають у пригоді Німому Сну (про Безглуздий Сон я не забула, не думайте що я ставлюсь до неї зверхньо, в жодному разі. Просто вона має свою систему, яку, принаймні мені, важко вичислити, а я не з тих хто каже про те, чого сам не знає).

Наступний етап – найважчий, дуже важливий, та не менш видовищний – Відтворення. Коли маємо основу зі складових свідомості, маємо також право на творчість, адже мої любі супутниці – справжні митці, генії всіх минулих двадцяти століть та теперішнього – двадцять першого. Погодьтесь, не кожному дано, опираючись на якості людини та її життєвий досвід створити індивідуальну короткометражку, яка вказувала б, чи натякала на щось всим восьми мільярдам окремо. Для цього, беручи основну інформацію з вагомих вам факторів, треба продумати всі найдрібніші подробиці. Тут варто напружити свою уяву максимально. Адже можна вигадати окрему реальність, прикрасити дійсність, додати спогадів, переробити і їх, додати кумирів сплячого, змінити навіть самого очікувача майбутньої вистави: додати риси йому не притаманні, змінити стиль, ім’я, можливостей дійсно багато.

А коли все готово, настає час Презентації кропіткої роботи. Це досить просто (в порівнянні з минулим пунктом). Коли ви “познайомились” з особою на психологічному рівні, ви ніби не усвідомлюючи цього стаєте її частинкою на короткий час. З біологічної точки зору вас можна порівняти з паразитом, що пристав до тіла господаря, але не несете шкоди чи якихось ушкоджень.

Тепер, ми і сплячий одне ціле, разом з ним/нею утворюємо єдиний живий організм, причому наша сторона піддається чужому баченню світу і є лише чужинцем у чужій голові, гостем, який явився без запрошення, тому треба швидко закінчувати роботу з цією людиною, щоб не злитися в одну масу остаточно, та не загубити себе у глибині чужого розуму і сприйняття, втрачаючи своє буття у комусь.

Але, якщо за справу берусь я, потрібно використати трохи видозмінену схему. Хоч я й звуся “Передбачувальним Сном”, я зовсім не можу бачити майбутнього, просто в мене раціональний тип мислення. Я ніби слухаю переживання людей щодо їхньої долі, (неважливо наскільки далекоглядні) й оцінюю їхні здібності, бажання, сміливість та готовність до змін, і обираю оптимальний варіант розвитку подій. В якомусь сенсі мені просто забивають вуха скаргами та проблемами, і лишається тільки вивчивши цю особу краще, ніж вона сама, додумати вірогідне продовження.»

Деякі уривки були викреслені, так і не увійшовши до офіційної версії, доступної лише Помічникам Предвісниці. Тільки їм дано знати Її велику таємницю про те, що Вона ніколи й не вміла бачити майбутнє. Але Я хочу переказати Вам початкову версію, щоб Ми розуміли тонкість Її матерії хоча б приблизно на одному рівні. Цитую втрачений фрагмент:

«Взагалі-то, так можете і ви, бо коли близькі невпевнені в своїх подальших діях, і вам треба вигадати позитивну і реалістичну ситуацію, щоб підбадьорити їх, ви, невідомий слухач, виконуєте основну частину моєї роботи. Як бачите, вона дещо простішої та скуднішої форми ніж в моїх дорогих товаришок, проте, чомусь саме моя праця вважається значущою і шановною. Принаймні, всі звикли так думати. Та з іншого боку, в моїх очах, я зі своїми здібностями всього-на-всього обгортка. Гарна, блискуча, інтригуюча, багатообіцяюча, просто бездоганна упаковка, за якою немає абсолютно нічого, що могло б привернути увагу та інтерес. Єдине, що прикрашає мою консервативну порожнечу, це мої добрі та дійсно чарівливі подруги, і я пишаюся, що можу без сумнівів їх так називати. Адже без них я нудна пустота.»

Звучить песимістично, погодьтесь (сподіваюсь, Ви здатні чути написане?). Але зараз не про це, бо якщо Я справді зміг Вас зацікавити, то Ви й самі зрозумієте й побачите кожну деталь, емоцію, сприйняття і що тільки заманеться в матерії та енергії Кожного Сновидіння, як Я. А за умови регулярних тренувань навчитеся робити це несвідомо, автоматично, до того ж вражаюче точно. Тільки не зловживайте цією навичкою. Хіба що, Ви захочете скласти Мені компанію. Та Я не наполягаю.

***

Ви ще не заснули? Припускаю, що всі ці вступи з формальностями вже встигли замуляти вам очі. Час пожвавіти! Дозволяю вам на хвильку відірватись від тексту та зробити розминку, випити чашечку чаю. Я чекаю.

Тепер, коли Ми всі знаємо теоретичний матеріал, можемо переходити до практики. Поверніться до мого запитання в минулому абзаці. Це дуже важливо. Якщо заснете зараз, то станете сценою для майбутньої вистави, а це нецікаво, адже Ви майже кожну ніч виконуєте цю роль. Я ж нарешті надаю Вам шанс прокрастися за лаштунки і подивитися на все зі сторони організатора.

Аби несплячим зараз було цікаво, а в нудьгуючих була мотивація прокинутися, я покажу вам роботу Страшного Сну, або для своїх – Страшка. Повірте, Вас це заінтригує з більшою вірогідністю, ніж робота Предвісниці, чи будь-якого іншого Сну. Це як обирати фільм на вечір – частіше серед усіх жанрів виграють жахи.

Ось, ось! Вже починається! Хтось все ж заснув від нашої з Предвісницею лекції! Отже, Страшко зараз стоїть у спальні підлітка. Ніхто з людей не здатен хоч якось помітити, відчути Її присутність. Навіть екстрасенси з іншими чутливими. Матерія Снів занадто легка й незбагненна для її людського сприйняття поза їхньої підсвідомістю загалом. Вона підходить трохи поспішаючи, з ноткою роздратування. Хоче побільше встигнути, мабуть знову змагається у швидкості зі Сприятливим Сном. Вона доторкнулася до голови підлітка, грубувато на вигляд, проте абсолютно невідчутно для нього.

Досить швидко Вона увійшла до підсвідомого, причина чого очевидна – діти й підлітки тільки формуються, і їх непостійність зі слабкою волею дозволяють безперешкодно пройти одразу до необхідного відділення. Страшко оглядається, з майстерною швидкістю відкидає весь “непотріб”, щоб взяти з незміцнілої голівки тільки її останні переживання, тривожні думки, неприємні спогади та фобії, що почали забирати більше відведеного їм місця. Недбало передивившись їх, забирає надлишкові та з недобрим виразом обличчя поспішає до кордону між підсвідомим та свідомістю. Підсвідомість – залаштунки, свідомість – сцена.

Не нарікаймо Їй за поспіх та деяку недбалість, як це виглядає зі сторони. Повірте, Вона професіонал своєї справи, інакше була б обережнішою. Невдоволення на Її обличчі викликане вже котрим підтвердженням переконань щодо людей загалом. Страшко давно почала втрачати вогник до своєї справи, помітивши, що страхи людей повторюються усе частіше. Їй просто стало нецікаво працювати за вже придуманими схемами, але й вибору у Неї нема. Вірогідно, зараз Вона знайшла щось “типове”, тому сміливо пропустила етап Відтворення, одразу переходячи до Презентації. А враховуючи тисячоліття досвіду, здогадуюся що Вона без якихось зусиль адаптувала потрібний сценарій під саме цього підлітка.

Сон голосно прочищує горло щоб Помічники-стажери відділилися від Неї. Почувши умовний сигнал невелика зграйка схожих на згустки смоли і жовтого воску маленьких силуетів відчепилися просто від астрального тіла Страшка (ніби з-під маминої спідниці). Дорахувавшись кожного, Вона віддає вказівку:

– План 195908! Ти відіграєш, а я з іншими підлаштовую! – Невдоволена організаторка вказує пальцем на одного зі згустків, який від хвилювання трохи тремтить. Схоже, це його перший вихід. Можливо, Страшко трохи заздрить йому по-білому, Вона вже дуже давно не відчувала того азарту. Я в свою чергу заздрю Вам. Ви вперше спостерігаєте за підготовкою до вистави, Я ж бачив це багацько разів, і навіть знаю що це за план. Випадково завчив.

Страшко дала кожному зі стажерів по одному переживанню чи тривожній думці. Залишивши собі більшу частину почала розтягувати, видавлювати, формувати їх так, щоб вони правильно показалися на сцені, були доречними. Закінчивши, Вона наставляє та вказує на помилки згустків:

– Ні, потрібно сильніше надавити. Не бійся порвати їх, це неможливо. Ану, зберися! Сильніше! Ти тут головний! Ось так, давай! – Провівши ревізію організаторка схвально киває, після чого наказує стати їй за спину. Кинувши погляд на свою зграйку щоб упевнитися в їх безпеці і готовності до подальших дій, піднімає оброблені страхи над власною головою і з силою кидає їх крізь кордон свідомого з підсвідомим.

Опинившись у полі зору свідомої частини підлітка, шмат переживань почав заповнювати собою весь вільний простір, немов беззвучний феєрверк у темному небі, утворюючи основу. Тоді Сон простягла руку до смоляних згустків, і перший в черзі миттєво вклав у її долонь свій шматочок страхів. Вона закинула у свідому частину і його. Картинка трохи видозмінюється, оживає. Повторивши цю нехитру дію ще кілька разів, допоки всі тривоги не скінчилися, Страшко бере паузу та переводячи подих оцінює стан складених декорацій, атмосфери загалом. Тепер остаточно настала фаза швидкого сну.

Зараз надлишкові переживання  почали змішуватися між собою, злипатися зі сценою-свідомістю, утворюючи разом неповторний пейзаж: вечірнє небо з його мляво-червоними спалахами трохи ховалося за хмарами, разом із гірською прірвою під ним задаючи простору довкола драматичності.

Страшко схвально кивнула, і переводячи суворий погляд на сьогоднішню “зірку шоу” вказала на край позбавленої будь-якого натяку на життя прірви:

– Вийдеш туди. Тобі треба тільки стояти із закритими очима. Про інше я подбаю.

Почувши чіткі й зрозумілі вказівки стажер кивнув, і вже почав упевнено крокувати назустріч кордону підсвідомості зі свідомістю. Аж раптом чиясь сильна тверда рука зупинила Його, вхопивши за умовний комірець. Над головою згустка почулося щире гигикання, а після пояснення:

– Куди ти так спішиш, малий? Ти ще не готовий, дай я трішки підрехтую твою форму.. – із цими словами Сон різко підтягнула розгубленого стажера ближче, і в декілька швидких рухів, немов би Вона ліпить з пластиліну, перетворила Його на бабусю. Інші Помічники довкола шепотілися й тихенько сміялися над коментарями один одного, поки “бабуся” здивовано оглядала себе.

Сплеснувши долонями, Сон штовхнула актора до прірви, вигукуючи:

– Просто стій! Я все зроблю!

Опинившись на краю бездиханної кам’яної прірви, Помічник спочатку перелякано намагався знайти рівновагу, щоб не впасти. І цей страх був повністю виправданий. Хочу нагадати, що Сни із Помічниками є лише гостями у людському розумі, і при задовгому перебуванні у ньому ризикують стати частиною нього, свідомість буквально поглине Їх як хвиля, і вже ніколи не відпустить. А падіння в даному випадку на пряму означає саме втрату себе.

Поки Я говорив, актор зміг упевнено встати на ноги, але трохи далі від краю. Через це Страшко гаркнула на нього, щоб той максимально наблизився до ризику падіння. Від безвиході “бабця” виконала наказ і поспішила закрити очі. Нарешті все готово.

Сцена, всі присутні на ній декорації з єдиним актором почали візуально розмиватися, втрачати яскраві кольори і чіткість ліній. Отже, підліток спостерігає картинку: його бабуся стоїть із закритими очима біля прірви на фоні вечірнього неба, ніби довіряє розвитку подій. За її спиною поступово з’являється темна фігура в мантії – Страшко допрацьовує певні деталі в процесі, для більшого ефекту. У прямому сенсі кістлява рука з-під чорної мантії лягає на плече бабусі, але та навіть не здригнулася. Схоже, вона не боїться. На відміну від сплячого підлітка, який судячи зі сценки перед Нами довгий час переживає за здоров’я старенької.

Люди бояться смерті, завжди боялися. І бояться втрачати щось важливе, особливо когось, а особливо назавжди. Для всіх нас смерть є чимось таємничим, невідомим. А люди бояться невідомості. Мабуть, саме через свою обмеженість, нездатність бачити все до кінця, образ Смерті їх бентежить настільки, що навіть його вони зображають темним, безликим, з накидкою. Загадково, та від цього страхітливо. Побачити цей образ у своєму сновидінні, ще й у контакті з рідним неймовірно тривожно для людського поверхневого сприйняття. У цю мить підліток відчуває раптовий удар, спрямований ніби у саму душу, безболісний фізично та важкий емоційно, від якого німіє та тяжіє все тіло.

На жаль, після цієї короткої миті контакту “Смерті” із “бабусею” усе раптом почало розвіюватися, випаровуватися. Це означає, що по-перше, підліток прокинувся, а по-друге, його переживання вийшли назовні. Це і є ціль Страшного Сну – не просто налякати, а дати надлишковим тривогам вихід із підсвідомості, яка не витримує їхнього навантаження.

Хоч Страшко не очікувала такого, але Вона та інші Сни мають завжди бути готовими до раптового пробудження людини. Особливо Страшко. Стрепенувшись Вона обома руками підхопила Помічників біля неї, які із захватом спостерігали за ще однією виставою цієї ночі, і сховала їх, приклеївши зграйку згустків до свого астрального тіла. Забезпечивши безпеку більшості, Вона віддала наказ не своїм голосом, просто роздираючи власне горло:

– Сюди! Хутко-о-о!

Стажер, який ще не був у такій ситуації, спочатку просто відбіг подалі від краю прірви, шукаючи собі опору. Разом із декораціями Його образ бабці майже повністю зник, ніби здутий вітром. Та почувши команду Сна, підскочив від страху і поспішив до Її обіймів крізь кордон закулісся зі свідомістю.

Втиснувши останній згусток у себе, Страшний Сон за долю секунди покинула голівку підлітка так само легко і безперешкодно як і проникла в неї. Вже перебуваючи у його кімнаті, Вона побачила як він сидить у своєму ліжку як засватаний: ще не до кінця прокинувшись, але заздалегідь наляканий. Від цієї картини Сон закотила очі, думаючи: “Слабак. Пройшло від сили 3-4 секунди.” Втомлено зітхнувши, Вона зникла із поля зору, все ще сподіваючись перемогти Сприятливий Сон.

Що ж, Я сподівався показати Вам більше, але обсяг витривалості сьогоднішньої особи не дозволив Мені це. Принаймні, Ви мали б зрозуміти суть і сам процес створення сновидіння. На останок смію запитати: як Вам?

______________