Це було, коли земля була тонка..

Жив собі Монстр, але його домівку всі звірі обходили. Всі казали, що він страшний, але ніхто ніколи його не бачив. Він, звичайно, виходив з дому, але коли майже всі вже спали. Тільки сова та ще деякі нічні тварини його могли побачити.

Одного разу Монстр вирішив вийти на прогулянку з самісінького ранку.

Він побачив прекрасний світанок, світло-синє небо, барвисті квіти у яскраво зеленій траві.

Усі звірі починали прокидатися та займатися своїми справами. Їжачок переносив на спині яблука собі у нірку. Зайчик, ховаючись від лисиці, сидів у своїй норі і хрумав капусту. Сова спала після вдалого нічного полювання…

Монстр стояв і дивився на небо, на квіти, на день, який народжувався. Тоді він сказав:

– Чому я раніше не виходив зранку?

Метелик, який в цей момент сів на квітку, що росла поряд з будинком Монстра , теж його запитав:

– Чому ти не виходив?

Монстр подивився на красивого метелика, що сам був схожий на квітку, відповів:

– Я вважав, що всі гадають, що я чудовисько, і бояться мене.

Бджола, яка саме сиділа у квітці і снідала, почувши чиюсь розмову, виглянула і побачила Монстра. Її не здивував і не злякав його вигляд, тому вона вирішила підтримати бесіду:

– Але ж сьогодні ти наважився вийти! Всі  ж гадали, що ти злий Монстр, ще й страшний – волохатий, чорний. А ти взагалі не такий. Ти чорно- білий і схожий на панду.

– Та я ж і є – панда! Все дивовижне, небачене раніше здається страшним! Я вас також боявся, переживав, що можу всіх налякати своїм незвичним виглядом, – відповів Монстр.

Сова відкрила одне око, подивилася на тварин і сказала:

– Ось хто ти, дивний Монстре! Ти – панда, тварина незвична для нас. Але ми раді тебе бачити. І будемо з тобою дружити. Хочеш?

«Монстр»-панда щиро сказав:

– Звичайно!

Тут звідкись прибіг олень, з дупла виглянула білочка, прийшов їжачок, не забарився і зайчик. Всім було цікаво побачити «Монстра»! Панда радий був побачити нових друзів і запропонував:

– Давайте на знак знайомства та примирення приготуємо разом обід!

Усім звірам сподобалася ця ідея. Зайчик розпалив багаття з гілочок, які приніс олень, їжачок назбирав грибів, білочка знайшла запашну суницю для компоту, бджілка з метеликом додали до нього солодкого нектару. А панда насмажив пирогів з грибами.

Тварини захоплено подивилися на приготований разом обід. Вони були дуже раді появі нового дивовижного друга. Так  в українському лісі з’явилася нова тварина!

Ви скажете, що панди їдять бамбук і їм нічого робити у наших лісах! А ви пробували корінці очерету та рогозу, які ростуть у нашій місцевості велетенськими площами? От і панда спробував – і вирішив назавжди оселитися тут. Їжі багато, краса українського лісу, гарні друзі зробили з «Монстра» лагідну й приязну тваринку. Так відбулася українізація панди!