Екологія Херсонщини

<<повернутись       далі >>

Вплив міста на стан річки Дніпро

Вище згадувалось про незадовільний стан річкових вод в пониззі Дніпра. Місто Херсон вносить помітну частку в його загальне забруднення. Слід виділити три складові такого забруднення. Це, по-перше, побутові та промислові стоки, які поступають по каналізаційним мережам на міські очисні споруди біологічної очищення, де після біологічних ставків скидаються в правий рукав Дніпра - Кошову через р.Вірьовчину. Другою складовою такого забруднення є води зливової каналізації, що безпосередньо поступають в Дніпро, Кошову та Вірьовчину без очищення. І третьою - скиди в ці річки з окремих виробництв з різною ступеню очистки вод та каналізаційних вод з приватних будинків без очищення.

Через міські очисні споруди, що розташовані на правому березі річки Вірьовчиної, щорічно проходить 200 - 250тис.м 3 (1999 році - 233 тис.м 3 ) комунально-побутових та промислових вод міста, які після очищення і скидаються в цю річку. Певні проблеми технічного плану, що існують на очисних спорудах, зокрема, невчасне чищення біологічних ставків приводить до того, що велика кількість забруднювачів залишається в водах, які попадають в Вірьовчину. В 1999 році разом з умовно очищеними міськими комунально-побутовими та промисловими водами в цю річку попало близько 400 тон поверхнево-активних речовин (залишки миючих засобів), окисів азоту, сірки, фосфору, нафтопродуктів тощо. Але слід визначити, що в цілому якість цих вод пересічно вища ніж якість води річки до моменту скидів з міських очисних споруд. Це пов'язано с тим, що в річку Вірьовчину скидаються ще і неочищені дощові води з Таврійських мікрорайонів, погано очищені промислові скиди з Чорнобаївської птахофабрики, АО«Херсоннафтоперєробка» (до 1998 року), дренажні скиди із зрошуваних систем та деяких частин міста Херсона тощо. Саме по цих причинах фонові концентрації забруднюючих речовин в місці впадання Вірьовчиної в Кошову перевищують ГДК для водойм комунально-побутового водокористування по амонійному азоту та біологічному споживанню кисню (БГ1К5).

Певною проблемою в роботі очисних споруд є накопичення-після біологічної очистки великої кількості забрудненого мулу, який неможливо використовувати як органічне добриво через заперечення санітарно-епідеміологічного характеру. Велика кількість цього мулу безперервно сюіадається на території міських очисних споруд і може бути джерелом вторинного забруднення.

Але найбільшою небезпекою для якості дніпровських вод є зливова (дощова) система каналізації міста Херсона, води якої поступають в річку без якогось чищення, Відведення зливових вод з міста здійснюється за допомогою 14 випусків, з яких 6 скидають воду в безпосередньо Дніпро (№1-6), 6 в протоку Кошову (№7-10, №13,14) і 2(№11,№12) в річку Вірьовчину. Крім безпосередньо території міста, в зливову каналізацію скидаються дощові води з великих підприємств - бавовняного комбінату. заводу Електромаш, «Дельта», біофабрики, заводу карданних валів тощо. Звичайно, опади, які випадають на місто, змивають з вулиць велику кількість нафтопродуктів, нітратів, фосфатів, органічних речовин різного походження. Сильно впливає на стан каналізаційних дощових вод загальний стан міста, зокрема, його засміченість. Велика кількість «диких» смітників є, на жаль, однією з візитних карток нашого міста. Погана робота комунальних служб по прибиранню міста від сміття, екологічна безграмотність населення Херсона назагал тільки посилює хімічне забруднення Дніпра. А тому в момент попадання зливових вод в річку їх хімічний склад в багато разів перевищує ГДК. Лише велика водність річки, непересічна здатність її до самоочищення в якійсь мірі нейтралізує такий вплив міста на Дніпро. Але для більшості випусків зливових вод (зокрема, в районі Річкового порту, балки Молочної, Санітарного провулка тощо) потрібне їх доочищення, тому що фактичні концентрації забруднювачів води в річках в місці скидів перевищують ГДК по нітратам, фосфатам, нафтопродуктам та БСК5. Річкова вода тут набагато більше забруднена в порівнянні з загальним фоном. А тому для міста будівництво локальних очисних споруд на випусках каналізаційних зливових вод в Дніпро, Кошову та Вірьовчину є дуже нагальною проблемою.

Більш катастрофічні ситуації виникають, коли через каналізаційну зливову мережу скидають комунально-побутові та промислові води. Така ситуація буває при аваріях на каналізаційних мережах, що буває дуже часто через виняткову зношеність устаткування локальних каналізаційних станцій, які підкачують і транспортують стоки, та каналізаційних трубопроводів. Хронічна відсутність коштів в водно- каналізаційному господарстві міста не дозволяє вчасно та якісно здійснити ремонт цих систем. В цьому випадку в річку викидається велика та неконтрольована кількість неочищених побутових та промислових стоків.

Вище сказано, що деякі підприємства Херсона мають власні очисні споруди та випуски різної ступені очищення промислових вод в річки. Це консервний комбінат (р.Дніпро), суднобудівні заводи (р.Дніпро, р.Кошова), бавовняний комбінат (р.Дніпро) тощо. Зокрема, в 1999 році суднобудівний завод скинув в протоку Кошова 11,4 тис.м 3 стоків, разом з якими в річку попало 6,2 тон забруднюючих речовин, а річку Дніпро – 27,3 тис.м 3 , які вміщали і 1,8 тон забруднювачів. Завод «Паллада» в дві ці річки скинув близько 3 тис.м 3 стоків, які вміщали 2,7 тон забруднюючих речовин. В 2000 році ці два підприємства скинули вже більше 70 тис.м 3 , що вміщало 43,8 то забруднювачів. За хімічним складом до забруднюючих речовин входить аміак, нітриті нітрати, марганець, мідь, цинк, нафтопродукти, кадмій, свинець тощо.

Херсонський річковий порт трудиться беззупинно.

 

Підприємства, що знаходяться поряд з річкою, можуть забруднювати її через недбалість та халатність робітників. Зокрема зареєстровані випадки попадання в води мінеральних добрив при завантаженні суден в морському порту, лакофарбових матеріалів в процесі фарбування корпусів суден тощо.

Отже місто Херсон сильно впливає на загальний стан забруднення річки Дніпро і є одним з головних чинників загального незадовільного стану річкових вод в його пониззі.

<<повернутись       далі >>