Екологія Херсонщини

<<повернутись       далі >>

Заповідні урочища

Заповідні урочища — це об'єкти загальнодержавного значення. На території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

"Малокаховський бір".

Заповідне урочище площею 177га розташоване біля південної околиці с.Мала Каховка Каховського району Штучне насадження сосни звичайної та кримської на пісках на високому березі Каховського водосховища. Є ділянка сосни кримської, висадженої в 1910-1915 рр. Стовбури її досягають до 35 см в діаметрі та висоти 15 м. Є мальовничі галявини серед насаджень. Це місце масового відпочинку.

Викликає сумнів категорія цього заповідного об'єкта та режим його охорони. Адже урочищем може бути природний об'єкт, а не штучно створені лісові насадження. Перебування людей на відпочинку в заповідних урочищах не допускається, оскільки при цьому порушуються природні процеси. Це швидше пам'ятка природи, або п арк-пам'яїка садово-паркового мистецтва. "Агайманське".

Заповідне урочище площею 25га розташоване на віддалі 1км південніше с. Фрунзе Іванівського району. Це залишок центральної частини Агайманського поду. В зниженні водойма штучно поглиблена. Рослинність болотно-лучна. Тут у водно-болотних угіддях гніздяться та перебувають на прольоті птахи багатьох видів, в т.ч. і рідкісних.

"Новодмитрівський ліс".

Заповідне урочище площею 23га. Розташоване в с.Новодмитрівка Великоолександрівського району біля р.Інгульця. Лісонасадження кінця ХІХ століття (1885-1890 рр.). Об'єкт переведений з категорії парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва в категорію заповідного урочища. Це рішення викликає сумнів.

"Летючі піски".

Заповідне урочище площею 110га розташоване на північно-західній околиці смт. Великої Олександрівки. Штучні насадження сосни звичайної та кримської кінця ХТХ століття. Таке ж зауваження, як і. до попереднього об'єкта. "Цюрупинський сосновий бір".

Заповідне урочище площею 290га. Розташоване в зеленій зоні південно-західної околиці м. Цюрупинська. Ділянка штучно створеного соснового бору на пісках в кінці XIX століття, що виконувала функцію захисного насадження.

"Недогірський ліс".

Заповідне урочище площею 216га. Розташоване в зеленій зоні південно-західної околиці смт.Великої Олександрівки. Це штучні лісонасадження 50-х років XIX століття, що мають велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення. Урочище - зразок степового лісорозведення.

"Архангельський ліс".

Заповідне урочище площею 30га розташоване в с.Архангельське Високопільського району. Лісові насадження закладені в 1846р. Пам'ятка степового лісорозведення.

"Голопристанський акацієвий ліс".

Заповідне урочище площею 42га. Розташоване в зеленій зоні м. Голої Пристані на межі піщаної арени.

"Старозбур'ївський акацієвий ліс".

Заповідне урочища має площу 14га, розташоване в південно-східній частині с.Стара Збур'ївка Голопристанського району. Серед лісового масиву, створеного відомим лісівником М.С.Борткевичем у 80-х роках XIX століття, розташована школа- інтернат.

"Стояни".

Заповідне урочище має площу 15га, розташоване біля с.Дудчани Нововоронцовського району. Штучні лісонасадження на еродованих землях виконують водоохоронну функцію. В масиві є джерело питної води. Місце відпочинку населення.

Вони є природоохоронними рекреаційними установами. На території парків- пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Тут проводяться екскурсії, масовий відпочинок населення, догляд за насадженнями, підсадка дерев замість загиблих, виконуються роботи по запобіганню самосіву, збереженню композицій з рослин.

Ботанічний сад Херсонського державного університету.

Площа 14га. Закладено в 1934р. В колекціях ботанічного саду більше 200 видів інтродукованих деревних та чагарникових рослин, понад 180 видів трав'янистих рослин, 15 видів мохів та 21 вид лишайників. Тут, крім звичайних видів для підзони типчаково-ковилових степів, зростають рідкісні види, що включені до Червоної книги України. Це ковила волосиста, Лесінга, українська, тюльпан Шренка і бузький, голонасінник одеський та інші.

Дендропарк Нижньодніпровської НДС Степового філіалу НДІ лісового господарства і агролісомеліорації.

Площа 3га. Закладено в 1975р. Зростає понад 100 видів дерев і чагарників, трав'янистих декоративних рослин. З більш рідкісних тут зростають гінкго дволопастне, барбарис Юліана, тюльпанне дерево та ін.

Дендропарк аграрного університету.

Площа 2,4 га. Закладено в 1951-1952 рр. Зростає понад 90 видів хвойних і листяних дерев і чагарників.

Дендропарк Науково-дослідного інсгитуту землеробства південних регіонів.

Площа 5,6 га. Парк закладено в 1965р. в регулярно-ландшафтиому стилі. Зростає понад 90 видів і форм дерев і чагарників. Більше третини - вічнозелені рослини. Серед них — ялина колюча голубої форми, плакуча форма ясена, шовковиці, верби, дуб пірамідальної форми, кулясті форми клена, роза сірійська та ін.

Парк школи-інтернату № 2 ("Казенний сад"). Площа 8га. Один з найстаріших парків міста, закладений в 1868р. Пам'ятник паркі вництва, зростає близько 50 видів дерев та чагарників. Парк відчуває дуже сильний антропогенний тиск.

Парк санаторію "Гопри". Площа 18га. Закладений у 1911році, різні породи дерев і чагарників.

Парк с.Чулаківки Голопристанського району. Площа 4га. Закладений у 1961році. Різноманітні види дерев, чагарників, декоративних квіткових рослин.

Парк с. Хрещенівки Нововоронцовського району. Площа 8га. Парк створений в регулярному стилі. Висаджено понад 60 видів дерев і чагарників.

Парк с.Роздольне Каланчацького району. Площа 62га. Старовинний парк з віковими дубами, ялівцями. кленами та іншими породами дерев і чагарників.

Парк с. Садове Голопристанського району. Площа 14га. Старовинний парк середини XIX століття. Серед порід дуб звичайний, види ялівцю.

Парк м. Скадовська. Площа 12га. Старовинний парк кінця XIX століття з листяних і і хвойних порід дерев і чагарників.

Дендропарк м. Каховки. Площа 15га. Закладений у 1954 році на схилах водосховища за ініціативою відомого кіномитця О. Довженка.

Нинішня мережа об'єктів природно-заповідного фонду недостатня не тільки за площею, а й за репрезентативністю. Вона не охоплює навіть всі типові зональні ценози, типи рослинності, більшість рідкісних ценозів, більшість раритетного видового різноманіття. З рідкісних видів рослин лише 35% знаходяться на територіях заповідних об'єктів. Треба ще врахувати, що Херсонська область є однією з найбагатших за видовим складом живих організмів областей України. В області зустрічається 40 % живих організмів, що відомі в Україні.

Практично всі об'єкти, крім біосферних заповідників та національного парку, деяких пам'яток природи та садово-паркового мистецтва, не мають чітко окреслених в натурі меж, відповідних вивісок з назвою природно-заповідного об'єкта та його статусу, огорожі, попереджувальних та заборонних знаків, аншлагів. Керівники владних адміністративних структур, на землях яких розташовані заповідні об'єкти, практично дуже мало або й нічого не знають про їх сучасний стан.

Помітна нерівномірність і нерівнозначність розташування об'єктів природно-заповідного фонду на території області. Жодного заповідного природного об'єкта немає в Нижньосірогозькому, Верхньорогачицькому та Великєїлепетиському районах, лише по одному в Генічеському, Новотроїцькому, Іванівському, Високопільському та Горностаївському районах. Але ще є резерви для створення заповідних об'єктів, особливо в долинах річок, в степових балках, на піщаних аренах, морському узбережжі, в степових подах, на відслоненнях гірських порід та інших територіях.

<<повернутись       далі >>