10. Чарівна квітка-зірка

В одному провінційному містечку жила сім’я: тато, мама і шестирічна доня Наталочка. Родина нічим не відрізнялася від інших сімей, лише дівчинка була надзвичайно допитливою, любила фантазувати, росла не по роках розумною. Та найбільше цікавило Наталочку все, що пов’язане з космосом: планети, сузір’я, розповіді про жителів інших галактик.

Йшов час, дівчинка пішла в перший клас, із задоволенням на уроках слухала розповіді вчительки, багато часу проводила у бібліотеці в пошуках нової інформації про космічні далі.

Але раптом у родину прийшла біда: захворіла мама. Тато і доня підтримували маму як могли, проте хвороба прогресувала, і висновки лікарів  були невтішні. Щоб хоч якось відволіктися від страшних думок, які ніби павутина обплутували голову дівчинки, вона ще більше заглибилась і поринула у власний світ, у якому фантазувала про міжгалактичні подорожі, зустрічі з інопланетянами та знахідку тієї самої чарівної квітки, яка, як здавалося дівчинці, зможе врятувати маму.

Одного вечора Наталочка, як завжди, проводила час за своїм улюбленим заняттям: читала одну із захоплюючих пригод дівчинки-ровесниці в космосі.

Із комп’ютера лунали звуки ніжної музики, і Наталя незчулася,  як її зморив сон. Раптом кімната наповнилась яскравим місячним сяйвом, вікно відчинилося, і дівчинка побачила двох істот, що були дуже схожі на тих, кого вона часто уявляла у своїх фантазіях.

Істоти були зеленого кольору, низького зросту, з видовженим обличчям та великими овальними очима, які щохвилини змінювали колір. Вони почали розмову мовою, яку Наталочка ніколи не чула, проте всі слова їй були зрозумілі:

  • Привіт, Наталю! Ми давно спостерігаємо за тобою і знаємо про те, що сталося із твоєю мамою. На планеті Галектіус, звідки ми прибули, справді росте чарівна квітка-зірка, яка зможе вилікувати твою маму.
  • Але хто ви такі? Звідки знаєте про мене і мою сім’ю?
  • Наші імена Ерідана і Цефея. А знаємо ми про тебе через те, що на планеті Гелектіус вчені спостерігають за надзвичайно розумними і допитливими жителями Землі, а ще за тими дітками, які проявляють неабияку цікавість до всього, що пов’язане з космосом. Ми довгий час спостерігали за тобою, знаємо, яка біда сталася у твоїй родині. Ми готові тобі допомогти, але ти маєш повністю нам довіряти.
  • Гаразд, я згідна, адже у мене немає іншого вибору.
  • Ми маємо повернутись додому, а ти полетиш з нами.

Знову відчинилося вікно, і Наталя побачила космічний корабель. Ще мить, і вона з новими друзями опинилася всередині цього космічного дива. Все там для дівчинки було новим і незрозумілим, проте сама атмосфера була доброзичлива і тепла, а дівчинку не покидало відчуття, що десь вона вже це все бачила: можливо – читала, а можливо – уві сні. Час пролетів дуже швидко, і зовсім скоро корабель приземлився на планеті Гелектіус. За своїм виглядом планета була дуже схожою на Землю, хоча мала будиночки овалоподібної форми, машини були схожі на човни, а всі жителі завжди мали усміхнені обличчя. Та найбільше сподобалось Наталі те, що скрізь було дуже багато дерев, кущів і квітів, хоча всі вони відрізнялися від тих, які дівчинка звикла бачити вдома.

Ерідана і Цефея запросили Наталю до затишного будиночку, нагодували її і напоїли смачним чаєм. А ще розповіли про те, що їх планетою керує королева Центавра. Саме в саду королеви і росте та дивовижна квітка, яка зможе врятувати маму дівчинки. Відпочивши, всі троє вирушили до палацу королеви. Його було видно здалеку, тому що він сяяв неземною красотою. Але ще прекраснішим був сад королеви, у якому, здавалося, були зібрані усі найкращі квіти Всесвіту.

Ерідана, Цефея і Наталя з легкістю потрапили на прийом до королеви Центаври. Вона вислухала їх з доброзичливою усмішкою на обличчі і погодилась допомогти, проте зауважила, що квітка не втратить чарівну силу лише тоді, коли Наталя зможе розгадати три загадки.  Дівчинка поглянула на своїх нових подруг, які схвально закивали головами.

  • Я згідна відгадати ваші загадки.
  • Я так і думала,- сказала Центавра. – Тримай.

Вмить у її руці з’явилася маленька книжечка, у якій було всього на всього три загадки. Друзі низько поклонилися королеві і вирушили додому. Часу у них було обмаль, тому вони відразу взялися відгадувати загадки.

Перша загадка звучала так: «Коли на Землі, то боюсь я спіткнутись, щоб носом у землю раптом не ткнутись. А в космосі ладен до крісла прилипнуть, але мене носить, немовби я привід.  Яка я ж це сила мене захопила, що без повітря пручатись несила?».

  • Я знаю відгадку до цієї загадки. Це невагомість, – сказала Ерідана.
  • Я думаю, що це правильна відповідь,- погодилась Цефея. – Читай наступну загадку, Наталю.
  •  П’ятнадцять років царював, на шістнадцятому році захворів, на тридцятому помер і знову народився, – так звучить друга загадка.
  • Важкувато, але мені здається, що це місяць,- сказала Цефея.
  • Можливо, – відповіла Ерідана, – залишилась ще одна загадка, остання.
  • Що найніжніше у цілому Всесвіті?- прочитала Наталя третю загадку і відразу ж сказала: це мамині руки.
  • Молодець, Наталю, ми думаємо, що це правильна відповідь.  Мерщій записуй відповіді до книги і йдемо до королеви.

Як і першого разу королева зустріла їх з привітною посмішкою на вустах. Вона вже знала, що у книзі всі відповіді правильні (адже була дуже розумною і мала надприродні здібності).

  • Молодці, дівчатка, ви відгадали усі загадки, тепер настала черга винагороди.

Всі разом вони вийшли в сад. Посередині квітучої алеї росла незвичайної краси квітка. Щохвилини вона змінювала колір та мала приємний аромат.

  • Бери, Наталю, квітку . Поспішай, у тебе дуже мало часу.
  • Дякую вам дуже. Я ніколи не забуду вашої доброти.

Дівчинка обережно зірвала квітку та швидко сіла до космічного корабля, на борту якого її чекали нові друзі.

Коли корабель підлетів до Землі, там тільки загорявся світанок. Наталя подякувала за допомогу Ерідані і Цефеї, попрощалася з ними і, взявши чудо-квітку, пішла до кімнати.

  • Лише трішки відпочину і занесу квітку мамі, – подумала дівчинка і незчулася, як її зморив глибокий сон.

Прокинулась Наталя від ніжного дотику матусиної руки.

  • Доню, у нас для тебе радісна новина: сьогодні вранці прийшли результати аналізів. Це якесь диво! Я цілком здорова!
  • Я дуже рада, матусю! Я тебе сильно люблю!

Щасливих маму і доню ніжно пригорнув тато. А на ліжечку Наталки лежала прекрасна квітка-зірка.