№ 38. Пригоди на Сатурні

На Землі йшов 2143 рік. Людство вже вдосконалилось настільки, що гіперлупи були по всій планеті. Здавалося б, цього цілком достатньо, щоб пожити хоча б якийсь час спокійним та веселим життям, але NASA цього виявилось замало, і вони вирішили почати досліджувати нові планети.

Одного квітневого дня генеральний директор NASA зібрав усіх на нараду:

– Отож, нам потрібно вирішити, яку планету ми оберемо наступною для досліджень. Які є думки?

– Можливо, Нептун? Чудова планета, відкрита для нових досліджень, – запропонував вчений Майкл Філіпс.

– Ні, наше обладнання не витримає, адже ти й сам чудово знаєш, що температура на Нептуні сягає -200℃, – відповів інженер Джеймс.

– Гм, тоді, може, Сатурн? Теж цікавий об’єкт для досліджень, та й незвична форма планети вже давно нас цікавить, – запропонував мільярдер Стів Одд.

– Що ж, там принаймні прийнятна температура для наших скафандрів.

Після довгих обговорень і суперечок, директор промовив:

– Вітаю, панове науковці, ми визначилися! Терміново збираємо експедицію на Сатурн.

Вже наступного дня увесь персонал NASA розпочав роботу над ракетою. Технології на той час вже були настільки розвиненими, що конструювання вдалось завершити майже за сім місяців. Після багатьох тестів було вирішено, що виконуватимуть місію «Сатурн» двоє найдосвідченіших космонавтів: Лукас Сінс і Дональд Черрі.

27 жовтня 2143 року ракета перебувала на стартовому комплексі. Лукас і Дональд були повністю готові до польоту. Для них зібрали запас їжі та води, якого їм мало вистачити, аби долетіти до Сатурна, пробути там кілька місяців й повернутися на Землю. Науковці підрахували, що до цієї планети вони дістануться за 4-5 днів зі швидкістю ракети 900-950 км/год.

Тож, зворотній відлік, 10 секунд – і космонавти лишають позаду атмосферу Землі. Хлопці долетіли за чотири дні без жодних проблем, навіть жартували під час польоту. Вони оминули Марс та Юпітер, зробивши кілька десятків фотографій цих гігантів. І, зрештою, прибули на Сатурн. Вони мали завдання зійти безпосередньо на планеті, а не на кільцях, тому що мали ризик замерзання двигуна, бо кільця холодніші за планету в 1,5 раза.

Після прибуття дослідники отримали уточнені завдання із NASA:

– У перший тиждень спробуйте дослідити повітря і ґрунт Сатурна за допомогою спеціальних аналізаторів.

Хлопці одразу ж взялися до виконання та розміщували аналізатори у ґрунті і повітрі за допомогою спеціальних антен. Все минало добре, проте на шостий день аналізатор повітря почав зашкалювати:

– Що це… Подивись сюди! – вигукнув Лукас.

– Потрібно терміново викликати базу. База «Земля», прийом, на зв’язку Дональд Черрі.

– Так, місія «Сатурн», відповідайте! – пролунав голос головного технолога Майкла, відповідального на Землі за їхню місію.

– Доповідаю, аналізатор повітря впродовж останньої доби показує перевищення норми у п’ять разів.

– Перевіряю локаційні показники. Бачу! У ваш бік наближається отруйна буря.

– Які будуть вказівки? – приховуючи хвилювання, запитав Дональд.

– Залишайтеся на місці, активуйте стабілізатори та закріпіться на поверхні планети. Корабель добре захищений, негода вам не загрожує. Потрібно почекати поки активність бурі знизиться і можна буде продовжувати місію.

– Добре, база «Земля», кінець зв’язку, –  Дональд завершив перемовини, і космонавти, виконавши усі вказівки, зачинилися в кораблі.

І саме вчасно, адже здалеку вже виднівся їдкий жовтий дим, що стрімко наближався. Буря пронеслася буквально за кілька секунд, тож космонавти, перевіривши спершу аналізатори, вийшли назовні.

Ще кілька днів проаналізувавши повітря, хлопці отримали нове завдання:

– Місія «Сатурн», відповідайте, – почулося із пристрою зв’язку, і Лукас одразу відповів:

– «Сатурн» на зв’язку, база «Земля».

– За планом нашої експедиції ви вже можете переміщуватися на крижані кільця. Коли будете на місці, доповісте про ситуацію.

– Прийнято, кінець зв’язку, –  відповів Лукас і вони із Дональдом почали готувати все необхідне для транспортування.

Космонавти неабияк хвилювалися, адже на кільцях не лише значно нижча температура, вони також нахилені під кутом 26º до орбіти. Зрештою, Лукас промовив:

– Не варто хвилюватися, увімкнемо на наших стабілізаторах суперрежим. Чому ми так переймаємося, друже? Адже на базі нас запевнили, що наше обладнання більш ніж придатне для таких досліджень.

– Не знаю, – відповів Дональд, –  маю якесь погане передчуття, але намагаюся не думати про це.

З часом космонавти дісталися до так званого кільця А, яке добре помітне із Землі. Прибувши, Лукас ввімкнув суперрежим стабілізатора, а також додаткове обігрівання двигуна. Потім хлопці розмістили спеціальну техніку для досліджень, яка мала вимірювати температуру внутрішніх шарів кільця. Зовнішній шар мав температуру -98℃, але для новітніх скафандрів Лукаса та Дональда це зовсім не було проблемою. Впродовж перших чотирьох днів все відбувалось за планом: вимірювачі показували температуру -120 ℃, проте п’ятого дня дещо сталося…

Після обіду Дональд почав гратися з ложкою (погодьтеся, у космосі не так багато розваг): підкидав і ловив її. Аж раптом він ненароком випустив її з рук, і вона відлетіла просто на кнопку вимкнення суперрежима стабілізаторів. І не лише натиснула на неї, але й заблокувала її.

– Лукасе, у нас проблеми! – перелякано гукнув космонавт.

– Що таке?

І поки Дональд переказував, що сталося, ракета почала стрімко рухатися. На щастя, Лукас швидко зорієнтувався:

– Ну ти й завдав нам прикрощів… Окей, я піду витягну наші прилади, а ти заводь мотори, поки ми не впали у відкритий космос. Тільки ж дивись, знову не нароби дурниць…

Лукас швидко забрав прилад і зв’язався з базою. Керівництво наказало повертатися на Землю із тими результатами, які вони встигли отримати. Зрештою, Лукас і Дональд успішно повернулися. Їх з радістю вітали та розпитували про Сатурн. Дональда понизили у професійному званні, проте чоловік не засмутився, тому що чудово розумів свою провину. Дональд навіть сказав: «Я маю ще достатньо часу, щоб повернути своє звання і зробити безліч неймовірних досліджень».

Після цієї експедиції у NASA почали досліджувати все нові і нові планети і вдосконалюватись, аби розпочати дослідження нової галактики за тисячі світлових років від Землі.