№ 18. Моя мрія

Я дівчинка, яка любить фантазувати. Це трапляється коли мені дуже сумно. Спочатку я забираюся під ковдру, заплющую очі… починаю свій політ у свою власну казкову країну. Уявляю, що в тій країні  я —  королева, а не просто дитина. Там я можу все! Я можу карати злодія, можу помилувати, якщо мені його шкода. Можу захистити слабкого, запросити до казки свого друга, влаштувати пригоди. Тож кожного дня я рятую своє королівство від злих сил. А ще я слідкую, щоб всі люди моєї країни були щасливими.

Сьогодні моя казкова  країна — це моє село, мій дім. Я тут народилася. Я тут живу. І хочу для нього, як найкращого. І те, що я бачу в нашому реальному житті мені дуже боляче. Мені шкода, що я не можу так легко зробити наш світ кращим, але я можу фантазувати.

Я бачу своє село красивим, чистим, сучасним. Вулиці чисті, тротуари викладені різнокольоровою плиткою, а вздовж них тягнуться акуратні зелені газони. По вулицях їздять автомобілі, трактори на екологічно чистому палеві. Немає жодної пустої домівки скрізь живуть люди.

В центрі села я бачу свою школу, зовсім новою. Вона розфарбована різними кольорами й схожа на веселку. Заглянувши всередину, бачу просторі, чисті, теплі класи з новою технікою, партами, дошкою. Тепер я знаю, що вчитися нам буде зовсім інакше.
Навпроти школи стоїть Будинок культури, де є центр відпочинку селян. Там кожен знаходить заняття за інтересами. Хтось займається спортом, відвідує тренажерний зал або грає в більярд, теніс, боулінг. Хтось дивиться фільм на великому екрані або слухає музику, танцює.

Сяє вогнями новий стадіон. Його не впізнати, він схожий на диво: нові трибуни, бігові доріжки, футбольне поле. Стадіон візитна картка села.

Село потопає у квітах і деревах, скрізь прекрасна природа, чисте повітря, прозора річка. Люди слідкують за чистотою і бережуть екологію. Йде масштабне сортування сміття.
Область Херсонська має найбільше сонця в році, односельці цим скористалися.  Використовують сонячну енергію. На кожному даху стоять енергоперетворювачі, а на схилах Дніпра стоять величезні вітряки. І ось так зберігається край, планета.

Добробут всього села забезпечить щастя всіх людей, які будуть задоволенні життям, своєю роботою і сім’єю. Я уявляю своє село ще світліше, сонячним, зеленим таким в якому відчуваєш себе щасливим і захищеним. Я хочу, щоб моя казка здійснилася. Стала реальною. Бо це наше майбутнє.  Бо це майбутнє наших дітей, внуків.