№ 10. Про тваринок, людей і хмаринку

1.

Гуляв собі собака, побачив кішку – одразу затіяв бійку. Вони так захопилися, що скотилися з гори. Коли опинилися внизу, то кішка у пошкрябала собаці ніс, а собака примудрився вкусили вусату за хвіст. Людина побачила усе це і стала вгамовувати тварин. Каже:

–  Те, що кішка з собакою б’ються – не новина. А ось як би ви потоваришували – це було б диво. Спробуйте!

Кішка і собака подумали і помірилися. Пройшло 10 днів. Друзі бігали по парку. Раптом кішка зупинилася і почала дивитися на одного перехожого. Вона сказала:

–  Ти пам’ятаєш, коли ми билися – людина нас примирила.

– Пам’ятаю. То й що?

– Зрозумій: ми стали друзями, а людині не сказали «дякую».

– Тоді підемо і віддячимо. Може, нам вдасться з ним потоваришувати.

Собака сумнівається:

–  А якщо не вийде? Людина може нас не зрозуміти.

–  Все в нас вийде, – запевнила кішка. – Ти ж знаєш, що в мене є амулет? Якщо людина його одягне, то вона зможе розмовляти з тваринами, тобто з нами.

–  Ну добре, – погодився Собака. – Біжімо хутчіш, поки він не пішов геть.

Побігли вони до чоловіка. Кішка простягнула до нього свої лапки. Він не зразу, але здогадався і взяв амулет. Як тільки він до нього доторкнувсь, то почув голоси. Він подивився на тваринок і почув, як вони сказали йому «Привіт!»

– Чому це я можу розуміти вас? – здивувався чоловік.

– Пригадай, будь ласка – ти бачив як ми сварилися…

– А, то це ви скотилися з гори мені під ноги?

– Так, це були ми? І тоді ти нас помирив, а ми навіть подякувати забули.

А Собака каже:

– Ми дуже хочемо, щоб ти став нашим хазяїном.

Чоловік посміхнувся і сказав:

– Добре! А як же вас називати?

Кішка представилася:

– Я Аліса.

– Я Кай, – сповістив Собака. – А як тебе звати, людино?

– Я хлопець Микола. Ходимо вже до мене.

Біля дому Микола зупинився і спитав:

– У вас раніше не було домівки?

– Не було, – разом відповіли тварини.

– Тоді ви повинні пообіцяти мені, що не будете робити шкоди: гризти меблі, зривати шпалери тощо.

Друзі щиро пообіцяли, що будуть чемними.

Дім Миколи стояв біля моря і був таким гарним, затишним, що тварини неабияк зраділи. Зажили вони щасливо, бо коли людина і тварини розуміють один одного, – це дуже добре.

2.

Одного разу Аліса побачила чужого собаку, сіла на високому паркані і почала його дражнити. Кай почув гомін і вийшов з дому. Чужий собака побіг далі по своїх справах, а друзі раптом помітили над парканом білу видовжену істоту – крокодила. Вони не знали, що це саме крокодил, і хотіли спитати. Довго бігли – кішка по довжелезному паркану, а її товариш по стежинці. Але не наздогнали тварину.

Тим часом крокодил перетворився на золотавого кота і полетів над морем. Друзі здивувалися і нічого не зрозуміли, бо не знали, що хмари можуть вдавати з себе кого завгодно. А якщо хмаринка опиняється навпроти сонця, то стає золотою. Все це потім пояснив їм Микола.