Будь другом!

Оновлено 06.10.2013 00:22 Автор: Дебора Горофало, волонтер Корпусу миру США 17.08.2010 09:35

…Мишко сидів на краю ліжка, дивлячись широкими і трохи зляканими очима. Вираз його обличчя швидко змінився на подив, коли моя помічниця дістала із сумки іграшку та дала йому. Михайлик -  сирота, який видужував у Дитячій обласній лікарні у відділі інфекційних захворювань. Він був одним із  20 хворих дітей, які отримали подарунки від учнів херсонських шкіл. Відвідання пацієнтів у лікарні стало заключним кроком проекту, організованому ТПС (тренінгом під час служби) Корпусу Миру.

 

Анна Гоцкалюк – моя помічниця в Херсонській обласній дитячій бібліотеці. Під час роботи ми з нею відвідали семінар-тренінг «Волонтерство як запорука сталевого бізнесу», презентований Корпусом Миру в Україні у серпні 2009 року. ТПС був розрахований на покращення вмінь волонтерів та іх помічників надихати, підтримувати та поширювати волонтерство на високому рівні, застосовуючи службове навчання. Анна з великим інтересом сприйняла нову інформацію і почала роботу над власним проектом, щойно ми повернулися  до бібліотеки.

 

Аня хотіла показати дітям Херсону, що волонтерство і суспільно корисна праця може змінити не лише життя людей, що потребують допомоги, але й наші власні. Як мати, Аня вірить, що діти – наше майбутнє, і вони змінюватимуть світ на краще. Тож, враховуючи інформацію, засвоєну на семінарі, вона створила проект «Будь другом: діти допомагають дітям».

Через те, що син Ані провів деякий час у лікарні, коли був іще маленьким, вона знала, наскільки важко, самотньо і нудно бути дітям ізольованими у лікарняній палаті. Вона хотіла  хоч трохи полегшити для них цей час. Залучаючи дітей з херсонських шкіл та з бібліотеки до роботи над  проектом, Аня спробувала навчити їх служити суспільству, думати про потреби інших людей, встановлювати цілі та організовувати способи досягнення цих цілей.

 

Анна проінформувала дітей із п’яти місцевих шкіл про цей проект. Вона закликала школярів наповнити в класі коробку  іграшками та книжками, які були їм уже не потрібні, або ж принести свої іграшки та книжки до Обласної дитячої бібліотеки. У холі бібліотеки було розміщено об'яви, також було зроблено оголошення на зустрічах «Англійського клубу», що проводяться кожного другого тижня.

 

Далі Анна зв'язалася з інфекційним відділенням Дитячої обласної лікарні, і була направлена до лікаря Світлани Григорівни Новосьолової, завідуючої інфекційним  відділенням. Пані Новосьолова була рада чути про такий проект і щаслива за своїх маленьких пацієнтів.

 

Новини швидко поширились серед дітей, і через декілька місяців п’ять коробок з іграшками і книжками були готові до ремонту й чистки. Команда бібліотекарів працювала над ремонтом, що включав зашивання дірок у м’яких іграшках, миття ляльок, склеювання відламаних і відірваних частин.

 

Коли роботу було виконано, ми з Анною вирушили до дитячої лікарні та виявили, що в інфекційному відділенні перебуває багато дітей віком від двох до десяти років. За допомогою лікаря Новосьолової Анна роздала всі п'ять торб іграшок та книжок і скористалася виділеним часом, щоб поспілкуватися з дітьми.

 

Сумні очі стали щасливими, а налякані погляди набули здивованих виразів. Майже всі діти в палаті отримали по дві іграшки чи книжки, відволікшись від своєї хвороби.

Оскільки фотографії говорять дуже багато, знімки найменших пацієнтів лікарні з їх новими іграшками були вивішені в кожній школі та в бібліотеці. Вчителі розповіли учням про щасливі усмішки та радість, яку принесли їх подарунки хворим дітям у лікарні.

 

Волонтерський проект Анни навчив так багато членів нашого суспільства служити і ділитись тим, що маєш, із тими, хто цього потребує – дітей у школах, які пожертвували іграшки, вчителів, що керували цими пожертвуваннями, бібліотекарів, які ремонтували іграшки, і, що найважливіше, хворих дітей та їх родини, котрі відкрили, що інші люди в суспільстві думають про них та сподіваються на те, що їм скоро стане краще.

 

            Особлива подяка також Херсонському технічному університету та членам «Лабораторії спілкування», що дізналися про проект і також надали для дітей іграшки та книги.

Я слышала, что дети иногда сомневаются в своем отце, но уж никак не в матери.

ИЩЕЙКИ Пронзительный звук далеко разнесся по воде и, казадось, проник в самые глухие "Высший замысел" закоулки леса.

Отсюда нет другого выхода кроме как мимо меня, а сегодня вечером еще никто из них не выходил.

Возможно, в архивах есть его внутренний план.

Многочисленный неприятель окружает нас.

Одной рукой "География. Начальный курс. 5 класс. Рабочая тетрадь к учебнику И.И. Бариновой, А.А. Плешакова. ФГОС" он потирал затылок, другой сжимал большую табачную банку.