СЛОВО ПРО ГОЛОД

Виповнюється 70 років відтоді, коли у 1932-1933 рр. в Україні було влаштовано голодомор.

У Ніни Федорівни Дзюби з села Дудчани Нововоронцовського району збереглися записи її мами, сільської вчительки, про ті часи.

“На світі весна, а над селом нависла чорна хмара. Діти не бігають, не граються. Сидять у дворах, на дорогах. Ноги тонюсенькі, складені калачиком, великі животи, голови похилені. Облич майже не видно, самі зуби. Сидить дитина і гойдається всім тілом: назад-вперед, назад-вперед, скільки сидить, стільки і гойдається. І безкінечна одна "пісня" напівголосом: їсти, їсти.

Ні від кого не вимагаючи: ні від матері, ні від батька, а так, у простір, у світ-їсти, їсти, їсти...”

Гривна. – 2002. – 6 июн.