№58 “Казкова країна чудес”

Кожен із нас у дитинстві любив поринати у дивовижні світи вигаданої реальності. Тож сьогодні пропоную зробити це разом зі мною.

…Годинник, який вмів розмовляти, був найкращим другом нашої великої та дружної родини. Ним час плинув дуже швидко. А ще можна було мандрувати у часі туди – куди забажаєш. От і вирішили ми одного прекрасного дня перенестися у загадкову країну мрій.
Але щоб потрапити туди, треба було виконати певне завдання. А полягало воно в тому, щоб навчитися вірити у дива – і ось момент настав.

…Маленька Оленка дуже любила грати у ляльки та шепотіти їм на вухо свої найпотаємніші бажання. Вона вважала ляльок своїми чарівними феями, які здатні виконати будь яку її примху.
Ляльок у Оленки було дуже багато, але одна із них була найулюбленіша. Звали її Ауріка. Вона мала довге русяве волосся, смагляве личко та зелено- блакитні очі.
Ауріка займала особливе місце на полиці з Оленчиними іграшками. Коли дівчинка лягала спати, лялька завжди була поруч.

Ця лялька була немов справжня дитина біля рідної матері, а дівчинка намагалася берегти її від усіляких скривджень дітей, коли брала ляльку із собою куди-небудь на прогулянку…