№42 Мрія осіннього листочка

Мрія осіннього листочка

 

Настала пізня осінь. Біля хати росла стара розлога вишня. Кожного року на ній народжувалося багато листочків, а восени  вони жовтіли, відривалися від гілочок і починали свою довгу подорож.

Одного разу, 25 жовтня 2013 року, на дереві залишився лише один особливий листочок, він мріяв бути корисним і робити добрі справи. Всі його родичі давно полетіли мандрувати, і бідолашний листочок засумував. Пройшло ще довгих три дні, йому й так було погано, а ще й налетів сильний поривчастий вітер, що нарешті відірвав листочок від гілочки і жбурнув його у повітря.

Спочатку листочок злякався та потім заспокоївся, його кружляло і несло незрозуміло куди. Ось він уже перелетів через паркан, через сусідній будинок. Вітер нарешті стих, і листочок повільно впав у траву, яка вже давно пожовкла. На кінці однієї високої стеблинки він побачив маленьку мурашку. Мураха теж побачила листочок і швидко підбігла до нього, перше з цікавістю досліджувала його, а потім заскочила на нього та почала бігати по ньому. Листочок  терпляче лежав, бо не хотів зашкодити мурашці. І тут раптово з’явилися інші мурахи. Листочок дуже здивувався, він ще ніколи не бачив стільки маленьких  комашок. Вони дружно підхопили листочок і швидко понесли у далечінь.

Вони несли його так обережно, що листочок аж задрімав. Прокинувся він біля великою купи від того, що його почали тягти у маленьку дірочку, але листок був занадто великим, щоб протиснутися. Мурахи зупинилися і замислилися. Через п’ять хвилин вони узяли і згорнули його у трубочку, тоді листочок спокійно проліз у прохід мурашника. Зморені мурахи занесли його до себе додому, там було дуже темно.

Через деякий час листочок звик до темряви та роздивився усю красу навколо себе. Тут було багато дірочок, різних ходів, балконів. Це було справжнє місто. На балконах стояли поважні мурахи. а знизу працювали інші, які рили ті ходи, то були мурахи-робітники.

Далі листочок побачив купку білих кульок, це були маленькі яйця мурашок, їх охороняли відважні воїни. Мурахи-працівники брали і кудись несли яйця,  але  листочок не міг прослідкувати за ними, бо його теж понесли, тільки у другий бік.

Раптом мурахи швидко побігли униз, у листочка, аж голова запаморочилася. Нарешті його розгорнули і він знову став звичайним листочком. Мурахи підхопили його і помчали по широкому тунелю. Вони зупинилися у великій кулястій кімнаті, де сиділа поважна мураха-цариця, в оточенні великої кількості придворних, їх було так багато, як листочків на його рідному дереві.

Королева подякувала мурахам за такий чудовий подарунок, бо вона дуже змерзла. До листочка підбігли мурахи-швачки та почали шити плащ для поважної королеви.

Через день напруженої роботи плащ був готовий, ніхто б не міг й уявити, що таке розкішне вбрання було звичайним жовтим листочком.

Королеві дуже сподобалася обнова. Вона загорнулося у плащ, і листочок відчув, що він потрібен, що його мрія здійснилися.

Королева, щоб віддячити листочку за тепло, кожен день розмовляла з ним про вишню, на якій він жив, про його братів, які подорожували. Коли вона дізналася про мрію листочка бути корисним іншим, відповіла, що це сама чудова мрія на світі, а він для неї – самий найкращий й найдивовижніший листочок на землі.

Мрії добрих, чистих душею й серцем, готових до самопожертви особистостей – завжди збуваються, а від цього навколишній світ стає кращим!
 
Перейти в кімнату для голосування

Повернутися до списку творів