№30 ВЕСЕЛИЙ СЛОН

Веселий слон 

Був собі слон. В нього був свій дім. Він був побудований з гілок і листя. Йому там було дуже комфортно. І ось одного разу він йшов і побачив злодія-слона, який намагався поцупити у знайомої слонихи сумку. Злодій сказав: «Негайно віддай мені свою сумку!». А слониха відповідає: «Відчепись від мене!». Слон це побачив і прийшов на допомогу. Він своїм хоботом вдарив злодія по голові, а злодій вдарив слона по морді. Слон у відповідь вдарив свого супротивника бивнями по нозі і пошкодив ногу. Злодій повалився на землю від болю. Слон поставив ногу на злодія, і сказав слонисі – «Викликай слонополіцію, щоб злодій отримав належне покарання!».  Слониха подала хоботом спеціальний сигнал для слонополіції.

Злодій сказав слонові: «Я тобі ще помщуся!» Він схопив хоботом ногу слона, і смикнув з такою силою, що слон теж упав на землю. Злодій зміг стати й почав утікати з місця злочину. Слониха допомогла слону встати. Він їй сказав: «Вибач, це моя провина, що злодій вирвався!» Саме тоді до  них підбігли двоє слонополіцейських. « Що у Вас тут сталось?»  — запитав один із них. Слониха їм усе розповіла. Слонополіцейський сказав слону : «Дякую, що ти захистив цю даму. Однак як нам тепер  знайти злодія?». Слон відповів: «Ось дивіться – тут добре видно його сліди і краплі крові із його рани». Слонополіцейський запропонував організувати погоню за втікачем.

Один слонополіцейський побіг по слідах злочинця. Другий сказав слонисі: «Ми Вас повідомимо, коли знайдемо винуватця» І долучився до переслідування. Слониха подякувала слонові: «Дякую, що прийшов мені на допомогу.»  Слон відповів «На моєму місці так зробив би кожен чоловік». Він запропонував їй провести до самого дому та поспілкуватися.

Слон провів її до дому та попрощався з слонихою, та пішов до свого дому. Через кілька днів він зненацька зустрівся з цією ж слонихою. Він з нею чемно привітався, вона також була рада його бачити. Він запитав у неї : «Ну що, знайшовся злодій?» «Ні» — сказала вона. На наступний день після того до мене прийшли слонополіцейські і сказали мені, що вони йшли за ним по слідах дуже довго, і  побачили криваву калюжу. На ній закінчувалися сліди злодія. Ось тому вони його і не спіймали. № Але вони запевняли «Ми його знайдемо!». Слон запевнив слониху, що поліцейські мають рацію. «Я теж так думаю!» — відповіла вона. І тут вони почули сигнал слонополіцейських. Вони прибігли  до службовців, які сигналили. Там побачили, що злочинця спіймали та збираються привести його до місцевого відділу слонополіції. Слон і слониха дуже зраділи. З приводу справедливої розв’язки, слон запросив слониху у кафе, аби відзначити цю подію разом. У кафе  вони  пригощалися фруктами, салатами та солодкими ласощами – цукерками, пряниками та шоколадом.  Під час розмови слониха зауважила, що вона дуже симпатизує своєму рятівнику…Через 3 роки у чарівної пари народилося миле слоненятко. Слон став найщасливішим татом-слоном у світі.
 
Перейти в кімнату для голосування

Повернутися до списку творів