Матвієнко Вікторія “Єва в країні Побренландії”

В одному мальовничому місті жила гарна та добра дівчинка Єва. От тільки в неї був один недолік- вона любила брехати. Де б вона не була, завжди брехала.

Ось і сьогодні Єва сказала неправду мамі, що її ображають однокласники. Це була вже сота її брехня! Мама, звісно, захотіла дізнатись, чому ображають її доньку. Виявилося, що це сама Єва всіх ображає. Дівчинці було соромно, як ніколи. Адже Єва ніколи раніше не проколювалася на своїх побрехеньках, а тут ще й друзів підставила і мама вірити більше не буде…

Єва сиділа в своїй кімнаті та думала над своїм вчинком. І раптом… на її столі з’явився … маленький гномик! На ньому був зелений ковпак, та довгий блискучий піджак. А на ногах- червоні черевички.

Так,так,все правильно, – казав гном, підглядаючи у список,- сьогодні ти підеш зі мною!

–  Ні!!!- голосно вигукнула Єва і … полетіла в кишеню до гнома! Дівчинка недовго падала на дно кишені. Згодом вона приземлилася на поляну, де побачила декілька будиночків. Єва підійшла до найближчого і постукала у двері. їй відчинив хлопчик її віку.

–  Привіт, я Єва, можна до тебе?- спитала дівчинка.

–  Звісно. – сказав хлопчик, запрошуючи Єву у маленький будиночок, – до речі, я -Том, проходь,будь ласка, я наллю тобі гарячого шоколаду.

-Дякую Доме, ти дуже люб’язний. – сказала Єва. Вона сіла на стілець і роздивлялася кімнатку.

–  Ось і шоколад, – сказав Том, – тримай.

–  Дякую тобі ,Томе. До речі, ти б не міг би розповісти мені про це дивне місце? Де я опинилась?

–  Ця країна була зроблена гномом. До неї потрапляють ті, хто говорить неправду. А керує нею Бренроль десятий.

–  А звідси є вихід? – спитала Єва.

–  Так. Треба йти до Побренграду, до Бренроля десятого. Я саме завтра збираюся. Якщо хочеш- йди зі мною.

Том поглянув на годинник і сказав:

–  О, вже час спати. Ходімо, я тебе проведу до твоєї кімнати… Наступного ранку вони вирушили у дорогу. Раптом з-під куща вистрибнув якийсь чудернацький юнак і сказав:

–  Віддавайте гаманці!

–  Заспокойся, Гаррі! Ніхто не дасть тобі гаманця!- сказав Том. І вони засміялися.

–  Що тут відбувається?- здивовано запитала Єва.

–  Єво, знайомся -це Гаррі, мій друг, ми разом бешкетуємо і раніше разом дурили і обманювали своїх друзів.

-Та я вже майже змінився, – сказав Гаррі,- і сумую за батьками . І вони разом пішли далі. І ось вони зайшли до палацу, вклонилися королю і питають:

–  Великий Бренролю десятий, ви б не могли допомогти нам повернутися додому?

–  Звісно, – сказав король, – але ви повинні відповісти на три запитання!

– Добре, – сказала Єва.

–  Тоді уважно слухайте! – сказав король – Ні, це зовсім не їжак,

хоч на тілі голки видно, не комаха і не птах… Цю тварину звуть…

–  Єхидна ! – безтурботно мовила Єва.

–  Неправильно. – відповів король -це білка, вона прсто впала на кактус. Наступна:

Зимою й влітку одного кольору.

–  Ялинка! – відповіла Єва.

–  Ні, – сказав король,- це- жаба. Остання загадка. -Хто прогриз в куточку дірку?

І зробив для себе нірку, На обід зів сиру кришку?

Це маленька, сіра…

–  Мишка! – сказала Єва.

–  Знов неправильно, – це-кішка!-Відповів король і розсміявся. Ось бачите, як погано казати неправду.

-Ми все зрозуміли,-вигукнули друзі і відразу відчинилася брама у людський світ.

Друзі увійшли і … опинилися на подвір’ї біля Євиного будинку. Єва відразу згадала про маму і побігла додому. Вона вибачилась перед мамою, перед друзями і більше ніколи не брехала.

 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *