***
Маленький жучок
на квіточку сів,
подзижчав трохи
і полетів.
***
Я свою малу жирафку
посадила на вікно,
відвернулась, покрутилась,
а жирафки вже нема!
2009 р.
Про що вночі шепочуть парти...
Скриль Владислава,
учениця 2-г класу школи-гімназії № 20
Ви б хотіли дізнатися, про що вночі шепочуть наші парти? Тоді уважно слухайте мою казочку. Коли в школі закінчуються уроки, діти й учителі йдуть додому. Ніхто навіть не здогадується, що, коли у вікно зазирає місяць, від його сяйва парти прокидаються. Саме тоді ми чуємо тихий шепіт, починається цікава розмова. - Ви тільки подивіться на мене! - сказала перша парта. - Я вся розмальована і подряпана. - Так, так! - Підтримала її друга. - Ось які плями від фарби залишилися після уроку малювання. - Я згодна з вами, подруги! - Почувся голос третьої. - Які ці діти неохайні, бридкі! Я б залюбки їх провчила! Але як? - Давайте всі разом втечемо від них, нехай посидять на підлозі! Але тут визирнуло сонечко, і парти, побачивши денне світло, почали потихеньку засинати. Як ви гадаєте, чи все добре у цьому класі? Ну ж бо, підкажіть, що требе зробити учням, щоб парти від них не повтікали?
2004 рік
Сварка двох лебедів
Кар'єва Олександра,
учениця школи-гімназії №20, 2-В клас
На одному маленькому озері жили два лебеді. Усього їм було достатньо - і їжі, і простору. БикЮАле одного разу навесні на озері виросла лілія. З жовтою серединкою і білими пелюсточками. І лебеді почали сваритися, кому ж дістанеться красуня-квітка.
Один кричить: "Вона моя!"
Другий каже: "Ні, вона моя!"
Але ось іде старий Бобер. Він чемно привітався, але лебеді його не почули. Тоді він сказав: "Любі друзі, не сваріться. Залиште квітку природі, і тоді для вас виростуть ще". Через рік виросли дві лілії, і кожен лебідь був задоволений своєю квіткою.
Казка про їжачка та друзів
Кравченко Антон
Учень школи-гімназії №20, 2-Б клас
Йшов собі їжачок. Побачила його ворона, кинула в нього яблуко. Їжачок подивився на неї та й пішов далі. Назустріч йому - мишеня, та й кинуло в нього зернятко. Їжачок підібрав зернятко і пішов собі далі.
Потім на дорозі зустрівся зайчик, він кинув в їжачка моркву. Їжачок взяв і її. Сумно стало їжачку, пішов він додому.
Настала люта зима. Ворона, мишеня та зайчик прийшли до їжачка просити чогось поїсти. Їжачок з радістю дав вороні яблуко, мишці - зернятко, а зайчику - моркву. Тоді вони й зрозуміли, що їжачок - справжній друг.
Веселка
Кожухар Денис
Учень школи-гімназії №20, 2-Б клас
Жили собі олівці. Вони разом розмальовували світ. Одного разу олівці посперечалися. Кожен олівець вважав себе найкращим. Сонце все це бачило. І вирішило воно скласти з олівців смужку з різних кольорів: червоного, оранжевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового.
А коли всі олівці з'єдналися, то утворилася веселка. І олівці зрозуміли, що один без одного вони існувати не зможуть.
Як з'явився Їжачок
Кар'єва Олександра Учениця школи-гімназії №20, 2-В клас
По зеленій галявині з жовтими квітками котився чарівний колобок. Дув легенький вітерець. Небо було ясне-ясне. Котиться колобок і пісеньку наспівує. Аж раптом побачив лисицю, та як дремене! Лисиця була голодна, а як побачила колобка, ще більш зголодніла. “Дожену і з'їм!” – вирішила лисиця. Швидко котився колобок, стомився і зупинився біля ялинки. Бачить, ялинку рубає чоловік. “Допоможи мені, колобочку, я тобі у пригоді стану!” – благає ялинка. Почув це колобок і каже до чоловіка: “Не рубай ялинку, а я за це дам тобі пиріжків”. Погодився чоловік. Посідали біля ялинки і відпочивають.
Аж тут біжить лисиця. Хотів колобок бігти, а ялиночка каже: “Не бійся, колобочку, я тобі допоможу”. Скинула ялинка голочки на колобочка і став він чарівним їжачком. Лисиця хотіла його з'їсти, та тільки ніс поколола.
Колобок тепер не колобок, а колючий їжачок. Вдячний колобок ялинці за таку шубку!
Розмова планет і супутника
Звєрєва Юлія,
учениця школи-гимназії № 20, 3-Д клас
Якось розмовляли Венера, Місяць, Земля і Марс. Венера каже: - Я така гарна, гарнішої нема!
Місяць говорить:
- Я тихий, тихішого нема!
Марс каже:
- Я такий жаркий, у мене все кипить і це добре, дуже добре!Запанувала тиша, але вона була недовга, адже знову Марс сказав:
- Земле! Як тобі не боляче? Адже якісь створіння розкопують тебе і нищать?
Земля відповідає:
- Тебе, Венеро, нарекли на честь богині Кохання, тебе, Місяцю, названо на честь
богині Тиші, а ти, Марсе, названий на честь бога Війни. Оці створіння
називаються людьми. І мені не боляче! Тому що це мої діточки, і я дуже їх люблю!
Я вірю, що за тисячі років вони подорослішають і зрозуміють мене, ми
разом знайдемо спільну мову! Ось тоді, друзі мої, поспілкуємось ще.А планети заздрять матусі-Землі й досі заглядаються на неї і чекають…
.gif){kind=icon}
На одному маленькому озері жили два лебеді. Усього їм було достатньо - і їжі, і простору. БикЮАле одного разу навесні на озері виросла лілія. З жовтою серединкою і білими пелюсточками. І лебеді почали сваритися, кому ж дістанеться красуня-квітка.
сказав: "Любі друзі, не сваріться. Залиште квітку природі, і тоді для вас виростуть ще". Через рік виросли дві лілії, і кожен лебідь був задоволений своєю квіткою. 
